Редакція збірника наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)», видавцем якого є державний вищий навчальний заклад Українська академія друкарства, дотримується національних, міжнародних етичних і професійних стандартів у своїй редакційній політиці.

Редакція подає нижче набір етичних норм, яких мають дотримуватися особи, що беруть участь у публікації результатів досліджень у видавничо-поліграфічній галузі, суміжних галузях промисловості й інших напрямах, відповідно до профілю збірника наукових праць (редактори, автори і рецензенти).

Розробляючи норми публікаційної етики, редакція збірника наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)» спиралася на рекомендації Комітету з етики публікацій — Committee on Publication Ethics (COPE) https://publicationethics.org , а також на досвід роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій та редакцій видань.

Правову основу забезпечення публікаційної етики становлять матеріали і положення, прийняті на:

• 1-й Всесвітній конференції зпитань дотримання сумлінності наукових досліджень (Ліссабон, 16–19 вересня 2007 р.) https://wcrif.org/documents/295-2007-242-oecd-global-science-report/file
• 2-й Всесвітній конференції з питань дотримання сумлінності наукових досліджень (Сінгапур, 22–24 липня 2010 р.), Сінгапурська Заява про цілісність досліджень https://wcrif.org/documents/333-ss-ukranian/file
• 3-й Всесвітній конференції з питань дотримання сумлінності наукових досліджень (Монреаль, 5–8 травня 2013 р.), Монреальська Заява про етичні принципи при проведенні трансграничних спільних досліджень https://wcrif.org/documents/356-iapg-translations-montreal-statment/file
• 4-й Всесвітній конференції з питань дотримання сумлінності наукових досліджень (Ріо-де-Жанейро, 31 травня – 3 липня 2015 р.) https://wcrif.org/2015-background
• 5-й Всесвітній конференції з питань дотримання сумлінності наукових досліджень (Амстердам, 28–31 травня 2017 р.) https://wcrif.org/documents/42-amsterdam-agenda/file

Редактори збірника наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)» відповідають міжнародним стандартам редакторів, розробленим на 2-й Всесвітній конференції з цілісності досліджень (Сінгапур,22–24 липня 2010 р.):

• Міжнародні стандарти для редакторів *
  Kleinert S. &Wager E. (2011) Responsible research publication: international standards for editors. A position statement developed at the 2nd World Conference on Research Integrity, Singapore, July 22–24, 2010. Chapter 51 in: Mayer T. &Steneck N. (eds) Promoting Research Integrity in a Global Environment. Imperial College Press / World Scientific Publishing, Singapore (рp. 317–328). (ISBN 978-981-4340-97-7). Available at:  http://publicationethics.org/files/International%20standard_editors_for%20website_11_Nov_2011.pdf
• Міжнародні стандарти для авторів *
  Wager E. & Kleinert S. (2011) Responsible research publication: international standards for authors. A position statement developed at the 2nd World Conference on Research Integrity, Singapore, July 22–24, 2010. Chapter 50 in: Mayer T. & Steneck N. (eds) Promoting Research Integrity in a Global Environment. Imperial College Press / World Scientific Publishing, Singapore (рp. 309–16). (ISBN 978-981-4340-97-7).

* Обидва стандарти були опубліковані за ліцензією Creative Commons

Будь-яка публікація, що не відповідає зазначеним вище стандартам, відхиляється на всіх етапах рецензування, зокрема і після опублікування. Рецензенти і редакція збірника наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)» перевіряють усі статті на наявність плагіату, фабрикації результатів, фальсифікації даних, невідповідне використання людей і тварин у своїх дослідженнях. Редакційна колегія проводить розслідування будь-яких випадків неправомірних дій, зокрема порушення академічної чесності, плагіату або дублювання статей, незалежно від того, чи вони є авторами, рецензентами чи редакторами.

Етичні зобов’язання редакторів

1. Редактор повинен без затримки розглядати рукописи, представлені до публікації.

2. Вся відповідальність за прийняття або відхилення статті покладається на головного редактора і редакційну колегію. Всі подані для публікації рукописи проходять ретельний попередній аналіз на відповідність редакційним вимогам, перевірку на плагіат і рецензуються. Редакційна колегія залишає за собою право відхилити статтю без проведення зовнішнього рецензування або повернути її за необхідності на доопрацювання. Для забезпечення ґрунтовного і відповідального попереднього аналізу якості рукописів, поданих до публікації, до передачі на зовнішнє рецензування, головний редактор може звертатися до членів редколегії та консультантів відповідного наукового напряму. Рукописи також можуть бути відхилені без рецензування, якщо головний редактор вважає, що вони не відповідають профілю збірника наукових праць. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів та/або редакційної колегії.

3. Головний редактор не повинен допускати до публікації поданого рукопису статті, якщо є достатньо підстав вважати, що це є плагіат.

4. Ухвалюючи рішення про публікацію наданого рукопису, головний редактор наукового збірника спирається на достовірність представлення даних і вагомість отриманих наукових результатів.

5. Головний редактор і члени редколегії не повинні мати конфлікту інтересів (стосунки з авторами, компаніями, продуктами дослідження тощо) щодо статей, які подаються у редколегію збірника наукових праць. головний редактор та інші члени редакційної колегії повинні брати самовідвід під час розгляду рукописів у разі наявності конфліктів інтересів. Отже, у таких випадках, розглядаючи рукопис статті, необхідно залучати до процесу розгляду рукопису заступників головного редактора та інших членів редколегії.

6. Відповідальність і права головного редактора збірника щодо представленого рукопису статті, автором якого є сам головний редактор, мають бути делеговані заступнику головного редактора або іншому члену редакційної колегії.

7. Головний редактор і редакційна колегія мають без упередження розглядати всі рукописи, подані до публікації, оцінюючи кожен лише за їх науковим змістом, незалежно від раси авторів, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічної приналежності, національності, походження, соціального статусу, політичних поглядів або місця роботи автора (авторів). Головний редактор і редакційна колегія можуть розглядати поданий рукопис статті у контексті та взаємозв’язку з іншими, представленими раніше роботами тих самих авторів.

8. Головний редактор, члени редакційної колегії, редакційний та видавничий персонал не повинні надавати іншим особам ніяку інформацію, пов’язану з змістом статті, що перебуває на розгляді, окрім автора (-ів), осіб, які беруть участь у професійній оцінці рукопису (призначені та потенційні рецензенти) і у разі потреби видавцю.

9. Допускається поширення електронними мережами (Інтернет) будь-яких статей зі збірника або їх цитування, але посилання на первинне джерело є обов’язковим.

10. Неопублікована інформація, ідеї, результати наукових досліджень, дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, повинні бути конфіденційними і їх не можуть використовувати головний редактор, редакція, члени редакційної та видавничих груп або редакція в особистих цілях, з метою отримання особистої вигоди або передачі третім особам без письмової згоди автора.

11. Автор має право запропонувати Головному редактору і редакційній колегії не залучати до розгляду рукопису статті певних рецензентів. Проте редактор може використовувати одного або декількох з цих рецензентів, якщо він розуміє, що їх думки важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути ухвалене, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом, попередніми публікаціями і роботами потенційного рецензента.

12. Головний редактор, співробітники редакційної колегії або видавничої та редакційної групи збірників повинні забезпечити конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. Якщо це необхідно, то під час прийняття рішення про призначення нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.

13. Стаття, у випадку затвердження її публікації, розміщується у відкритому доступі зі збереженням авторського права.

14. Якщо головному редактору і редакційній колегії окреслено переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в збірниках наукових праць, є помилковими, то Головний редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправляє її. У таких випадках Головний редактор і редакційна колегія здійснюють взаємодію з авторами статті, а також з відповідними організаціями, університетами, науково-дослідницькими інституціями і професійними організаціями. Це повідомлення може написати особа, що виявила цю помилку або автор статті. У таких випадках необхідно якнайшвидше відреагувати з метою внесення відповідних виправлень, вилучення публікації, висловлення занепокоєння чи інших відповідних заяв.

Етичні зобов’язання авторів

Автор (або колектив авторів) несуть персональну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження збірника та повинні дотримуватися таких принципів:

1. Кожен автор рукопису статті гарантує, що матеріали, подані у збірнику наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)», були написані з урахуванням всіх етичних норм і стандартів. Автори стверджують, що стаття не містить ніяких необґрунтованих або незаконних тверджень і не порушує прав третіх осіб. Видавець не несе юридичну відповідальність у разі наявності претензій щодо компенсацій.

2. Автор (автори) статей відповідають за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція збірника наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)» не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора, який надав статтю, особу, що її рекомендувала, та організацію, де роботу виконували.

3. Автор (автори) повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданому рукописі статті, є повністю оригінальними і достовірними, а в обговоренні результатів обґрунтована об’єктивна значущість дослідження. Безпідставні, сфальсифіковані, неправдиві, помилкові висновки і твердження трактуються як неетична поведінка і є неприйнятними. Запозичені фрагменти або твердження інших авторів повинні бути оформлені з обов’язковим зазначенням автора, першоджерела і відповідно відзначено посиланням або вказано в тексті. Надмірне запозичення та плагіат у будь-якій формі, зокрема неповні посилання, перефразовування або привласнення прав на результати чужих досліджень, є неетичним та неприйнятним. Статті, що є комбінацією матеріалів та опубліковані іншими авторами, без власної творчої обробки та авторського осмислення редакція не приймає.

4. Оригінальна стаття має містити достатню кількість інформації, наукових даних, посилань на доступні джерела інформації, щоб інші фахівці могли повторити цю роботу. За відповідним запитом автори повинні вживати необхідних заходів для надання зразків оригінальних матеріалів, які недоступні в інших місцях, з відповідними угодами про передачу матеріалів, що обмежує область використання матеріалів для захисту законних інтересів авторів.

5. Автор (автори) не можуть подавати на розгляд в інший збірник вже раніше опубліковану статтю. Публікація певного типу статей, наприклад, перекладних статей в більш ніж одному збірнику є в деяких випадках етичною за дотримання певних умов. Автори і редактори зацікавлених збірників мають погодитися на вторинну публікацію, що обов’язково містить ті ж дані та інтерпретації, що і в первинно опублікованій статті. Бібліографія первинної роботи має бути представлена і в другій публікації.

Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані посилатися на свою попередню роботу та вказувати, як нова робота суттєво відрізняється від попередньої.

Можна подати повний рукопис статті, який буде вважатися оригінальним, якщо робота була викладена у короткому повідомленні або листі. На момент подання редактор повинен бути проінформований про цю коротку публікацію і вона має бути процитована в рукописі.

6. Автор (автори) не можуть подавати на розгляд рукопис статті, який був відправлений в інший збірник, і зараз перебуває у процесі розгляду. Недотримання цього принципу розглядається як грубе порушення правил публікації, неетична поведінка та дає підстави для видалення статті з розгляду. Рукопис статті може вважатися оригінальним, якщо це повторне подання відхиленого збірником або відкликаного автором рукопису.

7. Потрібно уникати публікаційної фрагментації про проведені дослідження. Вчений, який виконує широкі дослідження системи або групи споріднених систем, повинен організувати публікацію так, щоб кожна стаття відповідала опису закінченоого звіту про кожен конкретний аспект загального дослідження.

8. Готуючи рукопис статті до публікації, автор повинен проінформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів потрібно представити редакторові, і мають бути вказані їх зв’язки з рукописом, представленим до публікації.

9. Головний редактор і редакційна колегія можуть надати запит на отримання у автора (авторів) вихідних даних для аналізу. Автори повинні надати безкоштовний доступ до таких даних і зберігати ці дані протягом певного часу після їх публікації.

10. Автор повинен цитувати ті публікації, які мали визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми публікаціями, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядових статей, необхідно мінімізувати цитування робіт, які не стосуються цієї статті. Автор зобов’язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов’язані з цією статтею. Необхідно також належно вказувати джерела принципово важливих і критичних матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не отримав власне автор.

Інформація, отримана в приватному порядку за допомогою бесід, листування та обговорень з третіми особами, не повинна використовуватися без письмового дозволу представника цього джерела. З інформацією, отриманою при наданні конфіденційних послуг, як, наприклад, під час аналізу арбітражних рукописів, матеріалів судових процесів, при рецензуванні рукописів або проектів, представлених для отримання грантів, необхідно поводитися так само. Всі джерела мають бути відкритими. Навіть якщо використовується письмовий чи ілюстративний матеріал великої кількості людей, дозвіл на це потрібно отримати та надіслати редакторові. Усю запозичену інформацію, рисунки, таблиці, фотографії або копійовані частини тексту необхідно належно процитувати та навести список використаної літератури. Усі запозичені електронні або друковані частини, що належать іншим авторам, необхідно відповідно цитувати та наводити посилання. Автори повинні звіряти посилання на цитовані роботи.

11. Забезпечити правильне складання списку співавторів. Співавторами статті мають бути ті особи, які здійснили значний науковий внесок у її концепцію, проведення і аналіз експериментальних досліджень і які розділяють відповідальність за отримані результати. Вклад інших осіб в той чи інший аспект виконаної роботи має бути відзначений в примітках або в розділі «Подяки». Адміністративні стосунки з цим дослідженням самі собою не є основою для визначення відповідної особи як співавтора (але в окремих випадках може бути доречно відзначити значну адміністративну допомогу в роботі). Особи, що померли і задовольняють сформульованим вище критеріям, мають бути додані до числа авторів, а у примітці має бути вказана дата їх смерті. Як автора або співавтора не можна вказувати фіктивні імена. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були зазначені всі ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, яку писали декілька авторів, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику. Усі автори публічно відповідальні за зміст статті. Якщо стаття є багатопрофільною роботою, співавтори відповідальні за кожен свій внесок, залишаючи колективну відповідальність за загальний результат. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не були залучені до дослідження.

12. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. У відповідних випадках опубліковані статті можуть містити подібну критику. Однак персональна критика у жодному разі не може вважатися доречною.

13. У рукописі статті мають бути чітко вказані будь-які небезпечні прояви та ризики, які пов’язані з проведеними дослідженнями.

14. Згідно з етичними нормами автор рукопису повинен чітко описати дослідження, пов’язані з механічними, фізико-хімічними процесами, хімічними речовинами або обладнанням, які можуть вплинути на здоров’я людей або тварин. Якщо у дослідженні беруть участь люди і тварини як об’єкти дослідження автор повинен гарантувати, що всі процедури і етапи дослідження відповідають чинному законодавству і нормативним документам, а також схвалені відповідними державними інституціями.

Представлений рукопис статті повинен містити заявку та підтвердження від відповідних органів щодо згоди на експерименти з людьми та поінформована згода від всіх людей, які беруть участь в експериментальних дослідженнях. Завжди необхідно дотримуватись принципів конфіденційності щодо права осіб, які беруть участь в експерименті.

15. Якщо автор виявить істотні помилки або неточності у статті на етапі її розгляду або вже у своїй опублікованій роботі, його обов’язком є терміново сповістити головного редактора збірника і прикласти всі зусилля для того, щоб опублікувати спростування або виправлення статті. Якщо головний редактор дізнається від третьої сторони про те, що опублікована робота містить значну помилку, обов’язком автора є термінове спростування або виправлення статті, або подання головному редактору від автора доказів правильності опублікованої роботи.

16. Подаючи рукопис статті, автори мають повідомити редактору будь-яку інформацію про значні конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію. До конфлікту інтересів належать, наприклад, консалтингові або фінансові інтереси якої-небудь компанії, наявність контрактних стосунків або права власності, отримання гонорарів, проведення експертних заключень, отримання грантів і оформлення патентів. Автори повинні гарантувати відсутність обставин, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в поданому рукописі. Всі джерела фінансової підтримки проекту повинні бути розкриті. Всі потенційні конфлікти інтересів мають бути розкриті на ранньому етапі.

17. У поданому в редакцію рукописі автори зобов’язані вказувати, в якій установі була виконана стаття і в межах яких наукових програм здійснювали дослідження, всі джерела фінансової підтримки проекту, патентні заявки/реєстрації.

Етичні зобов’язання рецензентів

Рецензентами збірника наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)» можуть бути і члени редакційної колегії, і сторонні фахівці відповідного наукового напряму.

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, тому його обов’язком є об’єктивна оцінка якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Дії рецензента повинні мати неупереджений характер, що передбачає дотримання таких принципів:

1. Робота рецензента полягає у допомозі головному редактору і редакційній колегії в ухваленні рішень щодо прийняття статті до друку або відмови у публікації, а взаємодія через редакційну колегію з автором допомагає автору покращити і удосконалити рукопис статті.

2. Рецензент, який не відчуває себе достатньо кваліфікованим для аналізу досліджень у поданому рукописі, повинен негайно повідомити головного редактора і відразу повернути рукопис у редколегію.

3. Рецезент, який відчуває брак часу для розгляду рукопису, повинен повідомити про це головного редактора (редакційну колегію) з проханням виключити його з процесу рецензування цього рукопису.

4. Рукопис статті, який надіслала на рецензування редколегія збірника, є конфіденційним документом. Цей рукопис не можна надавати для ознайомлення будь-яким іншим третім особам. Обговорення чи консультації щодо рукопису, наданого для рецензії, можуть бути тільки з дозволу головного редактора. Порушення конфіденційності можливо тільки в разі заяви про недостовірність або фальсифікації матеріалів.

5. Рецензент повинен бути об’єктивним. Рецензент має давати об’єктивну і аргументовану оцінку якості рукопису статті. Рецензент зобов’язаний чітко і однозначно сформулювати свої зауваження, рекомендації і судження для того, щоб редактори і автори їх могли однозначно інтерпретувати і опрацювати. Персональна критика авторів є неприйнятною. Рецензент повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів.

6. Рецензент повинен здійснити об’єктивний аналіз посилань на першоджерела у наданому на рецензію рукописі статті. Рецензент повинен вказати на значимі наукові літературні джерела, які не вказані у рукописі. Будь-які наукові дані або судження, які раніше відкрили інші автори, обов’язково мають містити посилання на публікацію цього автора (авторів). Рецензент повинен надати об’єктивну думку щодо адекватності цитування опублікованих статей у літературі з цієї теми. Рецензент має звернути увагу редколегії збірника у разі часткової чи суттєвої схожості між наданим для рецензування рукописом і будь-якою іншою опублікованою статтею, будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого збірника або з іншою роботою, яка особисто відома рецензенту.

7. Рецензент не має права розкривати чи використовувати для особистої вигоди, проведення власних досліджень будь-яку неопубліковану інформацію, яка міститься у рукописі, якщо на це немає згоди автора. Рукописи є приватною власністю авторів та належать до відомостей, що не підлягають розголошенню.

8. Рецензентам забороняється робити копії статей для своїх потреб.

9. У випадку, якщо рецензент підозрює плагіат або фальсифікацію даних, він повинен негайно проінформувати про це головного редактора чи редакційну колегію з пропозицією додатковї перевірки рукопису і вжити відповідних заходів.

10. Рецензент не може брати участь в оцінюванні рукопису статті у випадку наявності конфлікту інтересів, зокрема, викликаних конкуренцією, співпрацею чи іншими стосунками з будь-якими авторами або установами, пов’язаними з цією статтею. Рецензент не може бути автором або співавтором роботи, поданої для розгляду. Рецензент не може бути керівником кандидатів до наукових ступенів та/або співробітників відділу, в якому працює автор. Рецензент не може брати участь в оцінюванні рукопису статті, з автором або співавтором, з яким він має особисті або професійні зв’язки, і якщо такі стосунки можуть вплинути на судження про рукопис. Рецензент не може брати участь в оцінюванні рукописів статей, в публікації яких вони персонально зацікавлені. Поданий на рецензію рукопис не може бути близько пов’язаний з поточною або опублікованою роботою рецензента.

Рецензент не приймає для перегляду рукописи у випадках конфлікту інтересів та повинен одразу повернути рукопис без рецензії, вказавши на конфлікт інтересів.

Етичні зобов’язання видавця

Видавець відповідальний за організацію редакційних і видавничих процедур під час видання збірників наукових праць, дотримуючись таких основних принципів:

1. Видавець повинен забезпечити оптимальну організацію редакційних і видавничих процедур під час видання збірників наукових праць.

2. Видавець повинен забезпечити створення і виконання умов, процедур, алгоритмів, які сприяють виконанню етичних зобов’язань працівниками редакційної колегії, редакційної та видавничої групи, авторами і рецензентами збірника наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)» відповідно до вищевказаних вимог.

3. Надавати підтримку редакційній колегії збірника наукових праць «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)» у розгляді претензій до етичних аспектів опублікованих матеріалів у збірнику.

4. Організувати взаємодію з іншими збірниками, видавцями, громадськими професійними організаціями для підвищення якості збірника та покращення роботи редакційної колегії.

5. Діяльність збірника наукових праць є не комерційною і не спрямована на отримання прибутку.

6. Видавець повинен сприяти редакційній колегії у процесі формування парадигми етики і якості збірника наукових праць, що стосується публікації виправлень, роз’яснень, спростування та вибачень за необхідності.

7. Видавець повинен сприяти формуванню процедур відкликання публікації, що містять плагіат та неточні дані.

8. Видавець повинен впроваджувати галузеві стандарти, національні та міжнародні стандарти щодо проведення досліджень, удосконалення етичних рекомендацій та процедур запобігання і виправлення помилок.

9. Видавець повинен вжити заходів щодо захисту інтелектуальної власності й авторського права.

10. Видавець повинен поважати право на конфіденційність і таємницю особистої інформації.

11. Видавець повинен забезпечити своєчасний вихід збірника наукових праць.

12. Видавець повинен у разі необхідності забезпечувати спеціалізовану юридичну підтримку.