Перевірка рукописів статей, поданих до публікування у періодичних наукових виданнях на академічний плагіат, здійснюється за допомогою Інтернет-сервісів, використання яких регламентується відповідними наказами та угодами академії, зокрема сервісів StrikePlagiarism (https://www.strikeplagiarism.com). За потреби додаткова перевірка може здійснюватися іншими вільнодоступними системами.

1. Поняття та види плагіату

1.1. Терміни використовуються у таких значеннях:

1.1.1. Академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

1.1.2. Автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір.

1.1.3. Твір — інформація, як результат наукової чи навчально-методичної діяльності конкретної особи (чи у співавторстві), представлена на паперових носіях або в електронному вигляді у мережі Інтернет чи оприлюднена на офіційному веб-сайті університету (монографія, посібник, навчальне видання, стаття, препринт, автореферат, рукопис дисертації, дипломна робота тощо).

1.1.4. Цитата — порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого (оприлюдненого на офіційному веб-сайті) твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерело цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

1.2 Різновиди плагіату:

1.2.1. Видання виконаної іншим автором роботи за свою без внесення в неї жодних змін.

1.2.2. Дослівне копіювання фрагментів тексту (від фрази до набору речень) без належного оформлення цитування.

1.2.3. Внесення незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів у них тощо) та без належного оформлення цитування.

1.2.4. Представлення суміші власних і запозичених аргументів без належного цитування.

1.2.5. Парафраза — переказ своїми словами чужих думок, ідей або тексту; сутність парафрази полягає в заміні слів (знаків), фразеологічних зворотів або пропозицій при використанні будь-якої авторської наукової праці (збереженої на електронних або паперових носіях, зокрема розміщеної в мережі Інтернет).

1.2.6. Компіляція — створення значного масиву тексту без поглибленого вивчення проблеми шляхом копіювання тексту із низки джерел без внесення в нього правок, з посиланням на авторів та «маскуванням» шляхом написання перехідних речень між скопійованими частинами тексту.

1.2.7. Мамоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів.

2. Порядок здійснення заходів з перевірки на академічний плагіат рукописів статей, поданих до публікування у періодичних наукових виданнях

1. Перевірка рукописів статей періодичних наукових видань на академічний плагіат здійснюється за допомогою Інтернет-сервісів на основі відкритих Інтернет-ресурсів.

2. Перевірка рукописів статей, поданих до публікування у періодичних наукових виданнях, проводиться безкоштовно.

3. Перевірку на академічний плагіат рукописів статей здійснює начальник редакційно-видавничого відділу видавництва, відповідальні секретарі редколегій періодичних наукових видань академії.

4. Інформація про факт перевірки на плагіат розміщується на сайті наукового видання.

5. Для подання на опублікування у періодичному виданні рукописів статей автор(и):

а) готує файл рукопису статті у форматі, прийнятному для перевірки на плагіат;

б) подає готовий файл рукопису статті відповідальному секретарю.

6. Для проведення перевірки на академічний плагіат відповідальний секретар після отримання рукописів статей від автора(ів):

а) перевіряє рукопис статті з Інтернет-ресурсами в Інтернет-сервісі;

б) повідомляє головного редактора наукового видання про показник (відсоток) унікальності рукопису статті та надає розширений електронний звіт щодо результатів перевірки.

7. Результати перевірки на академічний плагіат враховуються під час прийняття редколегією видання рішення про допущення рукопису статті до публікування.

8. Якщо редакційна колегія ухвалює рішення про передачу роботи до друку або рішення відмовити авторові у друці праці, то процес здійснення заходів з перевірки на академічний плагіат вважається завершеним.

9. Якщо виявлені не зазначені автором запозичення, які не є академічним плагіатом, або інші незначні технічні недоліки за рішенням редакційної колегії, робота може бути повернена автору на доопрацювання з можливістю повторного розгляду.

10. У разі рішення відмовити авторові у друці через виявлення у статті навмисних текстових спотворень, передбачуваних спроб укриття запозичень або інших проявів академічного плагіату редакційна колегія має надіслати інформацію про це автору.