Редакційна колегія науково-технічного збірника «Квалілогія книги (Українська академія друкарства)» підтримує політику самоархівування. Водночас необхідно надати повну бібліографічну інформацію (автори, назву статті, назву збірника, обсяг, випуск, сторінки) про початкову публікацію, а також посилання на DOI статті (за наявності).

Ідея самоархівування набула поширення після Будапештської ініціативи відкритого доступу (англ. BudapestOpenAccessInitiative — BOAI) 2001 р. Питання та відповіді про самоархівування. Матеріали для Будапештської ініціативи відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative — BOAI) (під «самоархівуванням» тут передбачається, що науковці надають свої матеріали в Інтернет у вільний доступ). http://www.morphology.dp.ua/_pub/MORPHO-2010-04-02/10redvps.pdf

Визначення у Вікіпедії :

Самоархівування — розміщення автором безкоштовного примірника електронного документу у всесвітній мережі з метою забезпечення відкритого доступу до нього. Термін зазвичай відноситься до самоархівування статей наукових рецензованих журналів та матеріалів конференцій, а також дисертацій, результатів наукових досліджень та ін. в інституційному репозитарії для підвищення його доступності, використання та цитування. Самоархівування є одним із двох методів для забезпечення відкритого доступу. Це іноді називають «зеленим шляхом» до відкритого доступу, тоді як інший — публікація у журналі відкритого доступу — «золотий шлях».